Чи сплачують з 01.01.2016 акцизний податок з роздрібної торгівлі СГ, які здійснюють продаж пального (в каністрах, балонах, тощо) через магазини, СТО та пункти реалізації газу (мережу газонаповнювальних станцій, газонаповнювальних пунктів, проміжних складів балонів та спеціалізовані магазини з продажу газу)?

  3 01.01.2016 роздрібний продаж на стаціонарних АЗС, через спеціалізовані магазини нафтопродуктів (крім бензину, дизельного палива, скрапленого вуглеводневого газу) у дрібній розфасовці, скрапленого вуглеводневого газу в балонах для потреб населення через пункти реалізації газу, роздрібний продаж яких здійснюються у відповідності до затверджених правил такого роздрібного продажу, не підпадає під визначення терміну «реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3.4 ст. 215 ГЖУ, незалежно від форми.
розрахунків».
Тому суб’єкти господарювання, які здійснюють таку роздрібну торгівлю не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Пальне, відповідно до визначення цього поняття в п.п. 14.1.141 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ пальне належить до підакцизних товарів. Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
3 01.01.2016 вступили в дію зміни до визначення терміну «реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів», відповідно до якого це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3.4 ст. 215 ПКУ, незалежно від форми розрахунків (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Автозаправні станції (АЗС) відповідно до визначення цього терміну (пункт 1.2 розділ І Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 №376) — це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту). Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 (далі — Правила №1442) ) автозаправні станції поділяються на стаціонарні, пересувні, контейнерні та призначені для заправлення автотранспорту (мототранспорту) моторним паливом.
Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п.34 Правил №1442).
Автомобільні газозаправні станції (АГЗС) — призначені для заправки газобалонних установок автомобілів зріджених вуглеводневих газів (пункт 2.1 розд. II Правил безпеки систем газопостачання, які затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285).
Отже, операції з реалізації (фізичного відпуску суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального) з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції через паливо-, масло- та газороздавальні колонки є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Відповідно до пункту 4 Правил №1442 на стаціонарних АЗС може бути організовано продаж нафтопродуктів у дрібній розфасовці, супутніх товарів для автомобілів та інших транспортних засобів.
Продаж нафтопродуктів (крім бензину, дизельного палива, скрапленого вуглеводневого газу) у дрібній розфасовці здійснюється також через спеціалізовані магазини, що продають товари господарського вжитку (пункт 2 Правил 1442). Відповідно до абзацу десятого п.3 Правил № 1442 заборонено продавати бензин, дизельне паливо та скраплений вуглеводневий газ безпосередньо з автоцистерн, а також приватними особами у каністрах та іншій тарі.
У сільській місцевості дозволено продаж гасу на розлив через мережу спеціалізованих магазинів, кіосків, палаток, а також через спеціалізовані авторозвозки системи споживчої кооперації. У місцях продажу гасу на розлив можуть установлюватися обладнані кранами невеликі резервуари (залізні бочки) з піддонами (абзац другий п.2 Правил №1442).
Слід зазначити, що роздрібний продаж нафтопродуктів в дрібній розфасовці, продаж гасу, що здійснюються у відповідності до встановлених правил такого продажу, не підпадає під визначення терміну «фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3.4 ст. 215 ПКУ, незалежно від форми розрахунків» (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ), тому суб’єкти господарювання, які здійснюють такий продаж не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Щодо постачання скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення, то відповідно до пунктів 2 та 21 Правил роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення та інших споживачів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1790 (далі — Правила № 1790), роздрібна торгівля та надання послуг з постачання газу здійснюється спеціалізованими підприємствами, іншими суб’єктами підприємницької діяльності, які мають на це відповідні дозволи, через пункти реалізації газу, до яких відносяться: газонаповнювальні станції, газонаповнювальні пункти, проміжні склади балонів та спеціалізовані магазини з продажу газу. Газонаповнювальна станція — це станція, призначена для приймання, зберігання, наповнення та відпуску газу споживачам в автоцистернах та побутових балонах, заправки газобалонних автомобілів, ремонту та повторного огляду балонів. Газонаповнювальний пункт — це пункт, призначений для приймання, зберігання, наповнення та відпуску газу споживачам у побутових балонах. Проміжний склад балонів — це склад, призначений для приймання, зберігання та відпуску газу споживачам у побутових балонах. Спеціалізовані магазини з продажу газу — це підприємства торгівлі, що здійснюють реалізацію газу у побутових балонах.
У п. 25 Правил № 1790 зазначено, що забороняється продаж газу для побутових потреб населення безпосередньо з автомобільних цистерн для перевезення газу, автомобільних газозаправних станцій, автомобільних газозаправних пунктів та паливної системи автотранспортних засобів, переведених на скраплений газ, а також поза пунктами реалізації газу.
Отже, реалізація скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення через визначені пункти реалізації газу також не підпадає під визначення терміну «реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ», тому суб’єкти господарювання, які реалізують такий скраплений газ, з 1 січня 2016 року не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

ЗІР, категорія 116.02