Нові правила індексації доходів

Кабінет Міністрів України постановою «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.15 р. № 1013 підкоригував Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078.

Відтепер якщо зарплата працівника зросла за рахунок окремих складових (доплат, надбавок), а його посадовий оклад при цьому не збільшився, для цілей індексації доходів такий місяць базовим не вважають.

Якщо індекс споживчих цін для проведення індексації, обчислений наростаючим підсумком, перевищить 10%, Кабмін зобов’язаний ухвалити рішення про відповідне підвищення окладів держслужбовців і решти бюджетників.

Для індексації стипендії індекс споживчих цін обчислюють у місяці, в якому призначено стипендію. Тож якщо студент не отримував стипендію чи втратив право на неї, а потім йому знову призначили стипендію ? індекс споживчих цін обчислюють з місяця такого призначення. Натомість місяць, в якому розмір стипендії підвищено за успішність або призначено іншу академічну стипендію (наприклад, стипендію Президента України, Кабміну, іменні стипендії тощо), базовим для проведення індексації не буде.

Нарешті індекс споживчих цін для індексації доходів переведених і новоприйнятих працівників, а також тих, хто вийшов після відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, обчислюють з місяця, наступного за місяцем підвищення окладу за посадою, яку обіймає працівник.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 р. № 597 і від 19 травня 1999 р. № 859»  від 11.11.15 р. № 1034 відкоригував умови матзабезпечення керівників держпідприємств, передбачені Типовою формою контракту.

Зокрема, наведено випадки, коли керівнику можуть додатково нараховувати премію. Це може бути премія за підсумками роботи за рік або квартал відповідно до умов, показників та розмірів преміювання, затверджених органом управління майном. А винагороду за підсумками роботи за рік керівнику держпідприємства виплачують за рахунок чистого прибутку. Винагороду за вислугу років вилучили з доплат за Типовим договором.

Внесли зміни й у постанову КМУ «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» від 19.05.99 р. № 859.

Так, розмір посадового окладу керівників зазначених підприємств установлюють у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії (згідно з додатком до постанови). Кратність залежить від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) за даними останньої річної фінзвітності.

Преміювання за підсумками роботи за квартал установлюють у розмірі до 3 місячних посадових окладів керівника, а за рік ? у розмірі до 24 місячних посадових окладів керівника. Розмір премій зменшують у разі виникнення низки негативних показників у діяльності підприємства.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці» від 09.12.15 р. № 1021затвердив зміни до Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Зазначений порядок поширюється на працівників, які працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями й на посадах, не передбачених Списком № 1 і Списком № 2.

Так, невдовзі пенсію за віком на пільгових умовах призначатимуть таким категоріям працівників:

1) чоловікам ? за наявності стажу роботи не менше 30 років (наразі ? 25), з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначають пенсію;

2) жінкам ? не менше 25 років (наразі ? 20), з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначають пенсію.

До того ж за відсутності зазначеної тривалості стажу роботи в період до 1 квітня 2024 року пенсію за віком на пільгових умовах чоловікам і жінкам призначатимуть за наявності меншого стажу роботи.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі, якщо новозбудоване житло починає використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування» від 30.11.15 р. № 25585/6/99-99-19-03-02-15зазначила, що операція з постачання послуг зі спорудження житла для будівельної організації (підрядника) є першим постачанням житла відповідно до пп. 197.1.14 ПКУ, а тому ці операції оподатковують за ставкою 20% ПДВ. Подальший продаж такого новозбудованого житла третім особам уже звільняють від оподаткування на підставі цієї самої норми.

Відповідно, замовник, який отримав від підрядника податкову накладну (далі — ПН) із сумою ПДВ 20% та включив її доподаткового кредиту, має нарахувати податкові зобов’язання та виписати зведену ПН на вимогу п. 198.5 ПКУ, спираючись на базу оподаткування згідно з п. 189.1 ПКУ. Роблять це не пізніше за останнє число місяця, у якому такі роботи починають використовувати в пільгових операціях.

При цьому контролери уточнюють: якщо було відомо, що придбані до 01.07.15 р. будівельні роботи призначалась для звільнених операцій, однак суми ПДВ, сплачені у зв’язку з їх придбанням замовник включив до податкового кредиту, то в цьому разі необхідно скласти уточнюючий розрахунок до декларації за відповідний період та зменшити таку суму податкового кредиту.

Водночас податківці зазначають, що замовник об’єкта житлової нерухомості має право відкоригувати первісну вартість такого пільгового житла на суму податкового кредиту, сплаченого підряднику ПДВ за умови  належного коригування (зменшення).

Державна фіскальна служба України листом «Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо на дату повернення товарів покупець втрачає статус платника ПДВ» від 27.11.15 р. № 11145/Б/99-99-19-03-02-14повідомила, що оскільки покупець не має права на коригування податкового кредиту, то розрахунку коригування не складають.

Детальних пояснень такого висновку фіскальне відомство не надало, однак можна припустити, що він зумовлений роботою системи електронного адміністрування ПДВ. Розрахунок коригування просто не буде зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо індивідуальний податковий номер покупця виключено з реєстру платників ПДВ.

Держана фіскальна служба України в листі «Стосовно розрахунку акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами» від 08.12.15 р. № 26231/6/99-99-19-03-03-15 підтвердила, що роздрібні торговці підакцизними товарами не повинні обкладати ПДВ суму акцизу з роздрібних продажів.

Тобто під час розрахунку зобов’язань із роздрібного акцизу (ПЗа) і ПДВ (ПЗпдв), як і раніше, необхідно керуватися формулами:

Пза = ФРЦ : 105 х 5

ПЗпдв = (ФРЦ — Пза) : 120 х 20,

де ФРЦ — фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ і нарахованого на цю ціну акцизного податку.

Якщо продавець, зазначили контролери, сплатив до бюджету акцизний податок із реалізації та ПДВ у завищених розмірах, то відповідно до п. 50.1 Податкового кодексу України він має право:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і відкоригувати податкові зобов’язання за періоди, у яких виявлено факт помилки;
  • або відкоригувати податкові зобов’язання в складі декларації з цього податку, яку подають за податковий період, що настає за періодом, у якому виявлено помилки. При цьому штрафної санкції не застосовують, оскільки факту заниження податкового зобов’язання не відбулося.

Що стосується листа МГУ ДФС — ЦО з ОВП від 18.09.15 р. № 21987/10/28-10-06-11 (у якому подано іншу формулу розрахунку акцизу та ПДВ із взаємним нарахуванням одного податку на інший), то головне фіскальне відомство зобов’язало цей лист відкликати. Підстава ? суперечність з офіційною позицією ДФС.

Міністерство внутрішніх справ України наказом від 02.11.15 р. № 1337 затвердило Порядок проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Так, перевірки проводитиме Державна служба з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) або її тероргани, а не Держтехнобезпеки. У Порядку чітко зазначили, що перевірку проводять у присутності керівника або його заступника чи уповноваженої особи підприємства.

У свою чергу плани на проведення планових перевірок щоквартально затверджує ДСНС або її тероргани та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому, а не до 20 числа, як було раніше.

Окрім того, акт перевірки складатимуть лише у випадку виявлення порушень, а за їх відсутності ? тільки рапорт. До всього, посадові особи ДСНС або її терорганів мають право не лише притягти до адмінвідповідальності винних у порушеннях посадових осіб та громадян, а й застосовувати адміністративно-господарські санкції.

По матеріалам: група DeVisu