Лист ДФС України від 07.12.2016 № 26504/6/99-99-13-02-03-15 «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб окремих видів доходів»
Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб окремих видів доходів та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
При цьому додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу на користь платника податку зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу.
Крім того, ст. 165 Кодексу визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати. Зазначений вид доходу не входить до цього переліку.
Одночасно зауважуємо, що згідно зі ст. 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.
Особливості оподаткування сум відшкодованих платнику податку – фізичній особі, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, витрат на відрядження визначено п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Таким чином, у разі якщо підприємство за свій рахунок оплачує послуги з організації поїздок фізичних осіб, які не пов’язані з виконанням ними обов’язків трудового найму або за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з цими особами, то вартість наданих послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких осіб як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Перший заступник Голови С.В. БІЛАН