Роз’яснення законодавства з даного питання надає Оксана Пантік, головний спеціаліст – юрисконсульт Управління.
За загальним правилом, звільнити працівника за ініціативи роботодавця можна лише з підстав, прямо визначених законом. Відповідно до положень Кодексу законів про працю України (далі –КЗпП), карантин або обмежувальні заходи не є підставою для звільнення працівників.
Проте, незалежно від введення карантину або обмежувальних заходів, працівник може бути звільнений з підстав, визначених статтями 36, 38–41, 45 КЗпП.
Таким чином, не буде вважатись порушенням законодавства звільнення працівника під час карантину, якщо це звільнення відбулося:з ініціативи працівника чи за угодою сторін на підставі добровільно поданої ним заяви (п. 1 ст. 36, ст. 38, 39 КЗпП) або з ініціативи власника (роботодавця) на підставі належним чином оформлених документів та з дотриманням установлених строків (ст. 40, 41 КЗпП).
Проте, звертаю увагу на те, що працівника не можуть змусити звільнитися за власним бажанням. Право на звільнення за такою підставою залежить виключно від бажання працівника і ця підстава не може бути застосована примусово.
Будь-яких додаткових підстав для звільнення працівника у період карантину або обмежувальних заходів законом не передбачено.
Тобто, якщо підстави звільнення не відповідають положенням закону та/або роботодавцем не дотримана процедура звільнення працівника, таке звільнення буде вважатись незаконним.