Единщики и РРО

Відповідно до податкового законодавства реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

— першої групи;

— другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Однак, у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Зауважимо, що застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Фахівці відділу фактичних перевірок та контролю за готівковими операціями ГУ ДФС у Закарпатській області інформують, що у Закарпатті вже 1668 фізичних осіб — платників єдиного податку (в т.ч. другої групи — 1067 ФОП, третьої групи – 601 ФОП) у 2015 році перевищили вище зазначену межу.

Зауважимо, що таким платникам необхідно врахувати цю інформацію, оскільки вони зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати реєстратори розрахункових операцій до закінчення терміну дії свідоцтва платника єдиного податку, крім тих випадків, коли розрахунки здійснюються виключно у безготівковій формі.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Статтею 17 Закону № 265 визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону, зокрема в частині застосування фінансових санкцій за рішенням відповідних фіскальних органів, а саме : за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання РК – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого СГ. Крім того, за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності у розмірі – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім цього, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності, при проведенні фактичних перевірок органами ДФС застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Детальніше про використання РРО платниками єдиного податку дивіться у п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Відділ організації роботи ГУ ДФС у Закарпатській області