За якими ставками ПДФО оподатковують дивіденди

До оподатковуваного доходу платника включають пасивні доходи, зокрема, у вигляді дивідендів (пп. 164.2.8 Податкового кодексу України, ПК).

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.5.1 ПК).

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, в т. ч. той, хто сплачує податок на прибуток у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Нараховуючи дивіденди, податковий агент оподатковує їх за ставками:

  • 18%;
  • 5%, якщо це дивіденди за акціями та корпоративними правами, нараховані резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, що їх виплачують інститути спільного інвестування).

Читать далее

Довідник умовних кодів товарів для податкової накладної

ГФС  на своем официальном сайте опубликовала Справочник условных кодов товаров для налоговых накладных, по товарам, которые отсутствуют в справочнике УКТЗЭД.

Читать далее

Новая налоговая накладная 2017

Нова податкова накладна – новий порядок заповнення

Нову ПДВ накладну потрібно подавати вже з 16 березня 2017 року. Давайте розглянемо нові рядки ПДВ накладної та дізнаємося, що в них потрібно вписувати

З 1 березня 2017 року українські підприємці побачили нову форму ПДВ накладної, яка звісно ж відрізняється від своєї попередниці. Нову ПДВ накладну потрібно буде подавати вже з 16 березня 2017 року, тож давайте дізнаємося, як змінився порядок її заповнення.

Нововведення у формі ПДВ накладної та заповнення нових рядків

Перш за все, у новій ПДВ накладній, у розділі Б з’явилися дві нові графи:

  • 3.2 «Ознака імпортованого товару»;
  • 3.3 «Послуги згідно ДКПП».

Читать далее

Регистрация налоговых накладных в марте 2017г.

Реєстрація в ЄРПН до 15.03.2017 р. включно податкових накладних/розрахунків коригування за «старими»формами не вважатиметься помилкою і не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту

ДФСУ у листі від 10.03.2017 р. №5953/7/99-99-15-03-02-17 наголошує, що реєстрація в ЄРПН до 16.03.2017 р. (по 15.03.2017 р. включно) податкових накладних/розрахунків коригування за «старими» формами не вважатиметься помилкою, допущеною при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

За словами ДФСУ, такі ПН/РК є підставою для віднесення зазначених в них сум податку до складу податкового кредиту (за умови дотримання всіх інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту). Читать далее

Про ведення «Особової картки працівника»

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12 грудня 2016 р. № 1648/0/101-16/28

Щодо порядку ведення суб’єктами господарювання типової форми № П-2 «Особова картка працівника»

Департамент заробітної плати та умов праці разом з Державною службою України з питань праці розглянуло звернення <…> щодо порядку ведення суб’єктами господарювання типової форми № П-2 «Особова картка працівника» (далі — типова форма) і в межах компетенції повідомляє.

Типова форма затверджена наказом Держстату та Міноборони від 25.12.2009 р. № 495/656. Читать далее

О начислении средней зарплаты за дни отпуска

Минсоцполитики в письме от 06.02.2017 № 272/0/101-17/282 рассмотрело вопрос относительно начисления средней заработной платы за дни отпуска.

Среднюю зарплату для оплаты времени отпусков исчисляют исходя из выплат за последних 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска.

В случае если начисление средней зарплаты проводится до закрытия ведомостей на зарплату, после проведения начисления всех выплат работнику могут осуществить перерасчет средней зарплаты с учетом доначисленных сумм. Читать далее

Нарахування зарплати інваліду з неповним робочим часом

Як нарахувати зарплату працівнику-інваліду з неповним робочим часом, який перебуває у трудових відносинах з підприємцем, та нарахувати ЄСВ?

Оплата праці

Відповідно до умов ст. 56 КЗпП, за угодою між сторонами трудового договору працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Згідно зі ст. 172 КЗпП, роботодавець зобов’язаний на прохання працівника, як особі з інвалідністю, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Оплата праці в умовах неповної тривалості робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому робочому часу або залежно від виробітку.

Зазначимо, що при таких трудових відносинах потрібно дотримуватися ч. 5 ст. 31 Закону про оплату праці. Згідно з нею, у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Читать далее

Порядок ведення табелю обліку робочого часу

Табель обліку робочого часу — це не тільки форма первинної облікової документації, а й документ, необхідний для практичної роботи. Табель потрібен для обліку використання робочого часу працівників, а також для контролю над дотриманням установленого режиму роботи, розрахунків із працівниками по заробітній платі та отримання інформації про відпрацьований час.

Табель обліку робочого часу (далі — Табель) — це поіменний список усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду.

Порядок ведення Табелю

Ведення Табелю є обов’язковим, зокрема й для малих підприємств (лист Мінпраці від 13.05.2010 р. № 140/13/116-10). Табель, як правило, ведеться в електронному та паперовому вигляді. Ведення табелю лише в електронному вигляді не допускається. Читать далее

Роз’яснення щодо застосування підсумованого обліку робочого часу

Разъяснение было опубликовано на сайте Управления Гоструда в Ивано-Франковской области 25.02.2016г., однако на сегодняшний день актуальность эта информация не потеряла.

Згідно зі ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50,51).
За підсумованого обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі.
Міністерством праці та соціальної політики України розроблено і наказом від 19.04.2006 р. № 138 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу. Читать далее

Виправлення помилки у формі № 1ДФ

Підприємство згідно з договорами оренди нерухомого майна з серпня 2016 р. проводило виплати фізичним особам — орендодавцям. При цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з нарахованих сум не утримано та у формі № 1ДФ не відображено. Крім того, у цій звітності за IV квартал 2016 р. підприємством неправильно зазначено суму нарахованого податку найманому працівнику К.
Як провести утримання податку та збору у цих випадках та чи необхідно подавати уточнюючу форму № 1ДФ за III та IV квартали 2016 р., читайте далі.

Журнал «Вісник. Офіційно про податки» 

Оподаткування

Податковим агентом платника податку — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найдоступніший для жителів такої територіальної громади. Читать далее

Інформаційний лист роз’яснення стосовно прийняття рішень органами місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік

Державна регуляторна служба України на чисельні звернення органів місцевого самоврядування стосовно дотримання вимог Закону України від 11.09.2003 № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 1160) під час прийняття органами місцевого самоврядування рішення про встановлення місцевих податків та зборів на 2017 рік Державна регуляторна служба України інформує.

На виконання вимог пункту 4 розділу XIX Податкового кодексу України (ПКУ) щодо щорічного перегляду ставок деяких податків, визначених в абсолютних значеннях, створення умов для збільшення надходжень до бюджету та забезпечення збалансованості бюджету 2017 року, адаптації до норм Європейського законодавства, було прийнято Закони України від 20.12.2016 № 1791 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791).

Законом №1791 змінено граничні розміри місцевих податків і зборів, зокрема: Читать далее

ЕСВ на вознаграждение по гражданско-правовым договорам

Лист ДФС від 15.02.2017 № 3128/6/99-99-13-02-03-15

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянула лист …. щодо окремих питань трудового законодавства та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі –  Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Читать далее

ЕСВ с гражданско-правового договора

Обчислюємо ЄСВ, якщо працівник отримує зарплату й винагороду за ЦПД

У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати й ставки ЄСВ.

Під час нарахування зарплати (доходів) фізособам із джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Тож якщо працівник підприємства, перебуваючи в трудових відносинах із роботодавцем, одержує дохід у вигляді зарплати й виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору, отримуючи винагороду, то до бази нарахування ЄСВ за звітний місяць включаються як зарплата (дохід), так і сума винагороди. Своєю чергою, якщо база нарахування ЄСВ буде меншою за розмір мінімальної зарплати, то ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати й ставки ЄСВ у розмірі 22%. Читать далее

Налоговая социальная льгота при неполном рабочем дне

Фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу, якщо розмір її заробітної плати у 2017 році не перевищує 2240 грн

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4). Читать далее

Проверка налоговой при ликвидации ФЛП

Порядок проведення контролюючими органами документальних перевірок у зв’язку з припиненням діяльності ФОП?

Підпунктом 65.10 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що внесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється, зокрема, у разі наявності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Водночас, визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання. Читать далее

Чи передбачено у 2017 році обмеження (мораторій) на проведення перевірок суб’єктів господарювання?

Термін дії обмежень на проведення перевірок платників податків Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, встановлених п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», на 2017 рік не продовжено.

Водночас, згідно з п. 5, 6 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03 листопада 2016 року № 1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 1726) на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб’єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення. Читать далее

Штраф за не подачу уведомления о приеме наемного работника

УВЕДОМЛЕНИЕ О НАЕМНОМ РАБОТНИКЕ НЕ ПОДАНО, НО СОТРУДНИК ФАКТИЧЕСКИ ОФОРМЛЕН. КАКОЙ РАЗМЕР ШТРАФА: 96000 ГРН. ИЛИ 3200 ГРН. ВОЗМОЖНА ЛИ ДВОЙНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЯ

В 2017 году в суды поступает все больше административных исков, которыми предприниматели обжалуют постановления Гоструда о наложении штрафов и постепенно формируется практика рассмотрения таких дел.

Сегодня мы хотим рассмотреть такой дискуссионный вопрос, как размер штрафа за неподачу уведомления в налоговый орган о принятии наемного сотрудника, при фактическом его оформлении.

Позиция Гоструда в данном вопросе однозначна, поскольку инспектора по труду считают, что процесс уведомления о наемном сотруднике является частью заключения трудового договора, так как обязанность подать уведомление содержится в ст. 24 КЗоТ Украины, которая в свою очередь имеет наименование «заключение трудового договора». Такая вот нехитрая логика. Читать далее

Аннулирование регистрации НДС

Аннулирование регистрации плательщика НДС, если общая стоимость налогооблагаемых поставок не превышает 1 000 000 грн.

ГФС в письме от 30.12.2016 г. № 28690/6/99-99-15-03-02-15 напоминает, что налогоплательщик, у которого объем облагаемых НДС операций за последние 12 календарных месяцев не превышает 1 000 000 грн. (без учета НДС), имеет право подать заявление об аннулировании регистрации плательщика НДС.

Напомним, что такое аннулирование регистрации осуществляется согласно п.п. 184.1 «а» ст. 184 НКУ исключительно по инициативе налогоплательщика на основании его заявления по форме № 3-ПДВ. Читать далее

Новая декларация по НДС и налоговая накладная

З 01 березня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 276), яким, зокрема викладено в новій редакції:

форму податкової накладної, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015  № 1307 (далі – Наказ № 1307);

форми податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Наказ № 21). Читать далее

Щодо заповнення та подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

Головні управління ДФС в областях та м. Києві
Підрозділи податків і зборів з фізичних осіб
Офіс великих платників податків ДФС

(Витяг)

Щодо заповнення та подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі – Порядок). Читать далее

Минимальный размер суточных

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються, зокрема, добові за час перебування у відрядженні.

Граничні норми добових витрат в межах України для підприємств госпрозрахункової сфери, суми яких не потрапляють в оподатковуваний дохід, встановлені пп. 170.9.1 ПКУ і в 2017 році становлять:
• для відрядження на території України — не більше 320 грн в день;
• для відрядження за кордон — не більше 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. Читать далее

Зарахування інвалідів до середньооблікової кількості штатних працівників за рік

Чи зараховуються до кількості інвалідів, які повинні працювати на підприємстві відповідно до нормативу робочих місць, установленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII -ВР, працівники з інвалідністю (3 інваліди), якщо вони оформлені на 0,3 ставки?

Так, зараховуються як три особи, за умови, що на цьому підприємстві їхнє основне місце роботи (не сумісництво).

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна), Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42, у рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Читать далее

Внеплановая проверка

Фактична перевірка може проводитися за наявності хоча б однієї з таких підстав (п. 80.2 Податкового кодексу України; ПКУ):

• у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
• у разі наявності й/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва й обігу підакцизних товарів;
• письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; Читать далее

Косметологические услуги нельзя предоставлять, находясь на 1-й группе единого налога

Физическое лицо — предприниматель, которое предоставляет косметологические услуги, не имеет права находиться на 1-й группе единого налога, поскольку в п. 291.7 НКУ, определяющем перечень бытовых услуг населению, которые предоставляются группами 1 и 2 плательщиков единого налога, указаны «услуги парикмахерских» под пп. 36.

Однако позиция 96.02 «Предоставление услуг парикмахерскими и салонами красоты» КВЭД ДК 009:2010 соответствует условиям пребывания на упрощенной системе налогообложения для плательщика группы 1 только в части «предоставления услуг парикмахерских».

Об этом говорится в письме ГУ ГФС в Полтавской области от 22.02.2017 г. № 294/ /16-31-13-01-24. Читать далее

Должны ли ФЛП вести кадровую документацию и штатные расписания

Норми законодавства про працю поширюються на трудові відносини між працівником та фізособою — підприємцем.

Так, до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний, зокрема, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Крім того, роботодавець має вести облік відпусток працівників. Для цього призначений графік відпусток.

Підприємці також мусять вести первинну облікову документацію. До неї належать наказ (розпорядження) про приймання на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору, особова картка, наказ (розпорядження) про надання відпустки, табель обліку використання робочого часу, розрахунок заробітної плати. Читать далее

З 1 березня оновлено форму накладної ПДВ

Платники ПДВ нарешті дочекалися затвердження Мінфіном змін до форми податкової накладної, затвердженої наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, та форм податкової звітності з ПДВ і Порядку її заповнення, затверджених наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Наказ Мінфіну від 23.02.2017 № 276

Платники ПДВ нарешті дочекалися затвердження Мінфіном змін до форми податкової накладної, затвердженої наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, та форм податкової звітності з ПДВ і Порядку її заповнення, затверджених наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Зміни дають платникам ПДВ змогу виконати вимоги щодо проставлення у податкових накладних/розрахунках коригування коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Окрім того, врегульовують питання, пов’язані з отриманням бюджетної дотації сільгосптоваровиробниками відповідно до статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 № 1877-IV. Читать далее

Новая форма налоговых накладных

Міністерством фінансів України видано наказ від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 269/30137 (далі – наказ №276).

Вказаним наказом, зокрема, внесено зміни до форми податкової накладної (викладено в новій редакції) та порядку її заповнення.

Відповідно до пункту 5 наказу №276 він набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Враховуючи те, що наказ №276 опубліковано 28.02.2017 (Урядовий кур’єр), він набрав чинності 1 березня 2017 року. Читать далее

Доначисление ЕСВ при приеме работника на работу не с первого числа календарного месяца

Донарахування ЄСВ до мінімального розміру заробітної плати, якщо працівника прийнято на роботу в перший робочий день місяця, який не збігається з першим числом календарного місяця

Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Читать далее

ЕСВ на зарплату инвалидов у ФЛП

Фізичні особи — підприємці нараховують єдиний внесок у розмірі 22 відсотки на заробітну плату працівників-інвалідів

Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для кожної категорії платників визначається ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), які є роботодавцями, нараховують ЄВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Читать далее

Підстави для проведення фактичної перевірки

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Читать далее

Неполное рабочее время

Работодатель хочет перевести работников на неполное рабочее время. Причины банальны — желание снизить расходы на оплату труда. Как такой перевод оформить документально, чтобы не были нарушены требования действующего трудового законодательства?

Нормальная продолжительность рабочего времени не может превышать 40 часов в неделю. Это прямо прописано в ст. 50 КЗоТ. Вместе с тем по договоренности между работником и работодателем либо по инициативе работодателя при приеме на работу работника или во время работы, на определенный срок либо без ограничения срока, работнику может быть установлена меньшая продолжительность рабочего времени — неполное рабочее время. Каким образом? Путем:

— уменьшения продолжительности ежедневной работы (неполный рабочий день);

— уменьшения количества дней работы (неполная рабочая неделя);

— одновременного уменьшения количества часов работы в течение рабочего дня и количества дней работы.

Как установить работнику неполное рабочее время? Читать далее

Безвозвратная финансовая помощь ФЛП

Чи включається до доходу фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку ІІІ групи отримана безповоротна благодійна допомога, яка надавалася на розвиток такої підприємницької діяльності?

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Читать далее

Оплата ЕСВ при ликвидации ФЛП

Припинення діяльності. Як звітувати та сплачувати ЄСВ підприємцям та особам, які провадять незалежну професійну діяльність

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є ФОП, в тому числі ФОП платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

У разі припинення діяльності ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати самі за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Читать далее

Начисление ЕСВ на зарплату инвалидов у ФЛП

Фізичні особи — підприємці нараховують єдиний внесок у розмірі 22 відсотки на заробітну плату працівників-інвалідів

Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для кожної категорії платників визначається ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями .

Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), які є роботодавцями, нараховують ЄВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464). Читать далее

Обеспечение минимального уровня зарплаты

Минсоцполитики в письме от 14.02.2017 № 344/0/101-17/281 предоставило очередное разъяснение относительно обеспечения начисления минимальной заработной платы с 01.01.2017.

Законом № 1774-VIII установлен перечень выплат, которые не учитываются при исчислении размера заработной платы работника для обеспечения ее минимального размера. Это доплаты:

  • за работу в неблагоприятных условиях труда и повышенного риска для здоровья;
  • за работу в ночное и сверхурочное время;
  • за разъездной характер работ;
  • премии к праздничным и юбилейным датам.

В случае, когда работникам, занятым на работах с вредными и тяжелыми условиями труда, по результатам аттестации рабочих мест установлены доплаты в размере до 12% должностного оклада (тарифной ставки) и доплата — в размере 10% должностного оклада (тарифной ставки) работникам (в т. ч. младшим медицинским сестрам), которые используют в работе дезинфицирующие средства, а также работникам, занятым уборкой туалетов, то они должны быть начислены сверх размера минимальной зарплаты (пп. 3.4.5, 3.4.7 Приказа № 308/519). Читать далее

Чи може новостворена ФОП зареєструватися платником ПДВ?

Чи може новостворена ФОП обрати ставку єдиного податку, яка передбачає сплату податку на додану вартість?

Новостворена фізична особа – підприємець може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником податку на додану вартість. Тобто новостворена фізична особа – підприємець може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.
Читать далее

Декларация по налогу на прибыль — 2016: вспоминаем общие правила составления (ч. 1)

Автор : Адамович Наталия, Свириденко Алла, налоговые эксперты

Новогодние праздники давно позади. Вся страна возвращается к обычной жизни и нам с вами тоже придется погрузиться в трудовые будни. Тем более, что не за горами сроки предоставления годовой Налоговой декларации по налогу на прибыль за 2016 год, а значит, пора потихоньку вспоминать порядок ее составления. Сегодня мы дадим подробные комментарии по заполнению каждой строки декларации и приложений АВ, ЗП, ПН и ТЦ к ней. А у же в следующем тематическом номере (№ 10, который выйдет 2 февраля 2017 года) вас ждет описание приложений РІ, ПЗ, АМ и ЦП. Давайте приступим! Ну а начнем с самых общих моментов: кто и по какой форме подает декларацию, в какие сроки нужно отчитаться и какие общие правила ее заполнения нужно соблюдать.

Кто подает прибыльную декларацию?

Декларацию по налогу на прибыль за 2016 год подают по уже хорошо известной многим форме, утвержденной приказом № 897. По ней отчитываются практически все прибыльщики, как «обычные», так и весьма «специфические» плательщики этого налога, например: банки, страховщики, букмекеры, предприятия, которые осуществляют деятельность по выпуску и проведению лотерей, азартных игр, постоянные представительства нерезидентов и производители сельскохозяйственной продукции. Читать далее

Налог на прибыль в 2017 году: что нового?

Новации для плательщиков налога на прибыль введены Законом Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно улучшения инвестиционного климата в Украине» от 21.12.2016 г. № 1797-VIII (далее — Закон № 1797). Лейтмотивом большей части нынешних нововведений, как и в прошлом году, является исправление неточностей и детализация имеющихся правил налогообложения. Однако не обошлось и без новых норм. Приведем ключевые изменения, которые вступили в силу 1 января 2017 года.

Уточненный объект налогообложения

Объектом налогообложения налогом на прибыль является, в частности, доход с источником происхождения из Украины и за ее пределами, определяемый путем корректировки финансового результата до налогообложения, определенного по правилам бухгалтерского учета, на разницы (пп. 134.1.1 Налогового кодекса Украины, далее НКУ). Впрочем, ранее в этой норме речь шла о корректировке такого финрезультата на «разницы, возникающие в соответствии с положениями данного раздела». Благодаря Закону № 1797, было изменено два последних слова на «данного Кодекса».

То есть с 01.01.2017 г. в пп. 134.1.1 НКУ появилась надлежащая привязка объекта налогообложения к разницам, приведенным, в частности, в Переходных положениях НКУ. Кроме того, законодатели установили особый порядок корректировки финрезультата для сельхозпредприятий − плательщиков налога на прибыль. Читать далее

Мінімальна погодинна зарплата

Більшість роботодавців запам’ятали розмір мінімальної зарплати у розрахунку на місяць — це славнозвісні 3200 грн. Але водночас Держбюджет-2017 затвердив мінімальну зарплату і в погодинному розмірі — 19,34 грн. Розглянемо, як пов’язані ці показники, і хто який із них зобов’язаний застосовувати.

З початку 2017 року роботодавці часто задають таке запитання: якщо працівник не виконав норму робочого часу і мінімальна зарплата йому нараховується пропорційно відпрацьованому часові (відповідно до ст. 31 Закону про оплату праці), яку мінімальну зарплату треба використовувати — місячну чи погодинну?

І це слушне запитання, адже облік відпрацьованого часу ведеться, та й норма робочого часу встановлюється в годинах. То який же із зазначених вище показників треба в цій ситуації використовувати, 3200 грн чи 19,34 грн? Для відповіді на це запитання, слід пояснити, що таке погодинна оплата праці і чим цей шлях оплати праці настільки відрізняється від інших, що для нього мінімальний розмір зарплати знадобилося встановлювати окремо.

Що таке погодинна оплата праці? Читать далее

ЕСВ по гражданско-правовым договорам

Яким чином розраховується ЄВ, якщо база нарахування ЄВ за цивільно-правовим договором не перевищує розміру мінімальної заробітної плати?

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнямиви (далі – Закон № 2464) визначено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовимидоговорами.
Частиною другою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464). Читать далее

Назначение платежей по налогам на зарплату наемных работников

Назначение платежей:
ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) 18% 
 *;101;ВАШ КОД;11010100;ПДФО із зарплати за січень 2017р. Перераховано повністю.

Військовий збір 1,5%
*;101;ВАШ КОД;11011000;Військовий збір 1,5% із ЗП за січень 2017р. Перераховано повністю.

ЄСВ 22%
*;101;ВАШ КОД;ЄСВ 22%, нарахування на ЗП за січень 2017р. Перераховано повністю.

Читать далее

Куда ФЛП должен платить налоги за наемных работников

Зачастую физические лица-предприниматели сталкиваются с такой ситуацией, когда они зарегистрированы в одном районе/городе, а  торговые точки расположены в разных, совершенно других районах/городах. И тогда при начислении налогов по зарплате таким наемным работникам стает вопрос — а куда же платить НДФЛ, военный сбор, ЕСВ?

Ответ прост: налоги платятся по месту регистрации ФЛП.

Ниже можно ознакомиться с разъяснением ГФС, ЗІР, категория 104.07.

До якого бюджету необхідно ФОП на загальній системі оподаткування перераховувати ПДФО, з виплачених найманим працівникам доходів, якщо вона має кілька підрозділів?
До відповідного бюджету за місцем реєстрації фізичної особи — підприємця у контролюючих органах.
Читать далее

Сроки сдачи декларации и оплаты единого налога и ЕСВ для ФЛП третьей группы единого налога

Плательщики единого налога третьей группы в 2017 году применяют такие же ставки единого налога (ЕН), как и в 2016:

– 5% дохода (если предприниматель не является плательщиком НДС);

– 3% дохода + НДС (для плательщиков НДС).

Единый налог уплачивается ежеквартально – в течение 10 календарных дней после конечного срока сдачи декларации.

Что важно! Если последний день срока уплаты единого налога приходится на праздничный или выходной день, уплатить налог необходимо накануне.

Отчитываются плательщики единого налога третьей группы ежеквартально – в течение 40 календарных дней после окончания квартала. Читать далее

Акцизные накладные на горючее, использованное для собственных нужд

Платники акцизного податку, які використовують пальне для власних потреб, повинні складати та реєструвати акцизні накладні в ЄРАН

У разі якщо суб’єкт господарювання зареєструвався як платник акцизного податку з реалізації пального, такий суб’єкт зобов’язаний складати акцизні накладні на обсяги пального, використаного для власних потреб, і реєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).

Особливості складання акцизної накладної під час використання пального для власного споживання визначено формою акцизної накладної та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженими наказом МФУ від 25.02.16 № 218.

Зокрема у верхній лівій частині акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального, зазначається тип причини 3 (пальне відвантажено з метою власного споживання). Читать далее

Какими документами можно подтверждить расходы по командировке

ЛИСТ

 ДФС України від 02.02.2017 № 1946/6/99-99-13-02-03-15

«Щодо підтвердних документів, що засвідчують вартість витрат на відрядження»

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо підтвердних документів, що засвідчують вартість витрат на відрядження, та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається згідно з нормами Кодексу, чинними у 2016 році.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно із п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Читать далее

Акциз 2017

Щодо реалізації пального

Продаж пального в ємностях до 2 л не вважається реалізацією пального – внесено зміни до визначення терміна «реалізація пального» (для цілей оподаткування акцизним податком), відповідно до яких реалізацією пального не вважаються операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального в споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) (крім виробників такого пального), не є платниками акцизного податку з реалізації пального та на них не поширюються норми Кодексу щодо реєстрації як платників акцизного податку з реалізації пального, складання та реєстрації акцизних накладних, обов’язковості подання декларації акцизного податку.

Водночас підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 201, відповідно до якого: Читать далее

Застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

Згідно з вимогами статті 4 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) та з врахуванням положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.05.2014 за №480/25257, суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, зобов’язані з 17.12.2016 при здійсненні зазначених операцій застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Відповідальність за незастосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, визначена статтею 18 Закону №265.

Звертаємо увагу, що відповідна інформація 14.12.2016 також розміщена на офіційному сайті Національного банку України (www.bank.gov.ua у розділі «Новини»). Читать далее

Податкові накладні за щоденними підсумками операцій за окремими РРО

Який порядок складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій проведених за окремими касовими апаратами?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), зокрема, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника). Читать далее

Коригування фінрезультату у наступному звітному році, якщо дохід цього року до 20 млн грн та фінрезультат не коригувався

Чи має право платник, у якого дохід менше 20 млн грн, та який у декларації з прибутку за звітний податковий рік проставив позначку про прийняття рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на усі різниці, у наступному звітному році здійснювати коригування фінрезультату?

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Читать далее