Стажування працівника без відповідного оформлення й оплати його праці загрожує роботодавцеві штрафами

Реквізити рішення: Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.02.17 р., ЄДРСР, реєстр. № 65007113

Сторони спору

Позивач – підприємець, відповідач – управління Держпраці в області.

Обставини справи Управлінням Держпраці в грудні 2016 року була проведена виїзна позапланова перевірка підприємця на предмет дотримання законодавства про працю. За результатами перевірки виявлено, що в період з 25.10.16 р. по 30.11.16 р. в магазині підприємця найманий працівник регулярно виконував функції продавця продовольчих товарів (займався прийманням і викладенням товару, продажем горілчаних і тютюнових виробів) протягом дня з 10.00 до 16.00 з двома вихідними днями. При цьому письмовий трудовий договір із цим працівником не оформлявся, зарплата йому не виплачувалася. На підставі абзаців другого і восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП управління Держпраці нарахувало підприємцеві штрафи у розмірі 30 МЗП та 1 МЗП (виходячи з розміру МЗП, установленого на момент виявлення порушення). Підприємець оскаржив постанови управління Держпраці, звернувшись до адміністративного суду.

Позиція сторін

Позивач (підприємець): трудові відносини із працівником не оформлялися, оскільки в період з 25.10.16 р. по 30.11.16 р. він проходив у магазині стажування для отримання навиків, необхідних продавцеві. На посаду продавця продовольчих товарів працівник-стажист був прийнятий тільки 02.12.16 р.

Відповідач (управління Держпраці): факт допуску до роботи без оформлення трудових відносин і виплати зарплати підтверджено як у ході перевірки, так і під час судового розгляду спору. Тому штрафи на підставі ст. 265 КЗпПнараховано правомірно.

На чиєму боці суд

Рішення прийнято на користь відповідача. Постановою окружного адміністративного суду підприємцеві відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування постанов управління Держпраці про накладення штрафів.

Аргументи суду

1. При укладенні трудового договору з фізособою дотримання письмової форми є обов’язковим (п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП).

2. Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем, згідно з якою працівник зобов’язується виконувати певну роботу з підпорядкуванням установленому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати йому зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання цієї роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

3. Факт допуску фізособи до роботи без оформлення з нею трудових відносин і виплати їй зар- плати підтверджується поясненнями як роботодавця-підприємця, так і самої фізособи.

4. Вимогами КЗпП (ст. 21, 23, 24, 26) не передбачено проходження стажування особою, яка бажає працевлаштуватися шляхом укладення трудового договору, для перевірки її кваліфікації та навиків роботи або отримання таких.

5. Стажування в цілях придбання практичних навиків, необхідних для виконання посадових обов’язків, може бути організоване за наявності відповідного договору між роботодавцем, претендентом на посаду (безробітним) і державним центром зайнятості (ст. 35 Закону від 05.07.12 р. № 5067-VI, далі – Закон № 5067).

6. Підприємець не надав ні в ході перевірки, ні під час судового розгляду договір про професійне навчання найманого працівника, наказ про організацію стажування, програму стажування, будь-які інші документи, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем і стажистом згідно з вимогами Закону № 5067.

7. Підприємець не мав права допускати до роботи стажиста без укладення з ним договору і без оплати його праці. Учинивши так, підприємець порушив вимоги трудового законодавства.

Висновок

Перевірка роботодавцем кваліфікації майбутнього працівника або навчання його навикам, необхідним для подальшої роботи, шляхом його допуску до роботи без оформлення з ним трудових відносин і виплати йому зарплати – незаконна. За таке стажування роботодавцеві загрожують штрафи згідно зі ст. 265 КЗпП. Виняток із цього правила – ситуація, коли стажування працівника проводиться на підставі відповідного договору між роботодавцем, державним центром зайнятості і майбутнім працівником, що має статус безробітного.

Джерело: Uteka

З Постанови Суда, Справа № 822/545/17:

Суд звертає увагу сторін на те, що згідно вимог статей 21, 23, 24, 26 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), не передбачена умова проходження стажування особою, яка має намір реалізувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору.

Відповідно до положень статті 35 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VІ, для безробітних може бути організовано стажування — як різновид підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою з метою засвоєння особою кращого вітчизняного чи зарубіжного досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов’язків на займаній посаді або на посаді, на яку претендує безробітний. Однак, договір про професійне навчання безробітного у роботодавця, наказ роботодавця про організацію стажування безробітного, та програма стажування, як і будь — який документ, що вказував би на урегульованість відносин між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5, як між роботодавцем та безробітним по проходженню стажування за професією у відповідності до положень Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VІ під час проведення перевірки не надано.

Эта запись защищена паролем. Введите пароль, чтобы посмотреть комментарии.