Відповідно до ст. 42 глави IV Господарського кодексу України підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

– виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

– виручка в натуральній (не грошовій) формі;

– суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування зараховує на розрахунковий рахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій формі та натуральній) та не відображається у Книзі обліку доходів та витрат.

Що стосується включення до доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку власних коштів, які внесені на розрахунковий рахунок фізичною особою, то правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюються гл.1 р.ХІУ ПКУ.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп визначено ст. 292 ПКУ.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі – Інструкція), поточні банківські рахунки для фізичних осіб – резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб – підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.

Тобто, власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Додатково повідомляємо, що відповідні роз’яснення із зазначеного питання розміщені на офіційному WEB-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) в рубриці «Інформаційно-довідковий ресурс», категорія 104 «Податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності» та категорія 107 «Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)».

Заступник начальника                                                                    В.С. Варгіч