У зв’язку с Постановою КМУ №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 на всій території України був встановлений карантин спочатку з 12.03.2020 по 03.04.2020р., який пізніше був продовжений до 24.04.2020р.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ (далі — Закон № 530), що діє з 17.03.2020, були внесені зміни до ряду законодавчих актів України, в тому числі внесені зміни до:
– КЗпП України, а саме:
- “Статтю 84 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) доповнити частиною четвертою такого змісту:
«У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою цієї статті».”
– Закону України «Про відпустки», а саме:
- “Статтю 26 Закону України «Про відпустки» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4; 2000 р., № 51—52, ст. 449) доповнити частиною третьою такого змісту:
«У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті».”
Згідно з частиною першою ст. 26 Закону «Про відпустки» “За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.”
Таким чином, під час карантину працівнику може надаватись відпустка без збереження зарплати більшої тривалості, ніж 15 календарних днів (в межах карантину) і цей термін перебування у відпустці не включатиметься в загальний термін 15 календарних днів.
Незалежно від того, хто ініціює відпустку на період карантину, працівник повинен написати заяву – з проханням про неї, або на згоду. Роботодавець оформлює відпустку відповідним наказом по підприємству.
При формуванні Звіту з ЄСВ за березень-квітень 2020 року пам’ятаємо, що від сплати ЄСВ за ці два місяці звільнені тільки ФОП “за себе”. ЄСВ на заробітну плату нараховуємо в загальному порядку. У випадку, якщо фактично нарахована заробітна плата менше мінімальної заробітної плати (4723,00 грн.) необхідно донарахувати ЄСВ до рівня мінімальної заробітної плати, та відобразити це донарахування у звіті ЄСВ (з кодом типу нарахування 13 у таблиці 6 Звіту та у відовідних рядках таблиці 1).
Якщо в звітному місяці працівник перебував у відпустці без збереження зарплати, то в таблиці 6 в гр. 14 необхідно вказати кількість календарних днів без збереження заробітної плати.
Зразок заповнення таблиці 6 звіту ЄСВ при відпустці за власний рахунок дивіться нижче.