Отображение в налоговом учете списания безнадежной кредиторской задолженности перед нерезидентом за импортированные товары

Відображення у податковому обліку операції списання безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом за імпортовані товари

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту  134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Коригування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.

Коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної кредиторської заборгованості розділом ІІІ ПКУ не передбачено.

Згідно з пунктом 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73, зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Слід зазначити, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України (пункт 180.1 статті 180 ПКУ).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (п. 190.1 ст. 190 ПКУ).

Під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок (пункт 206.1 статті 206 ПКУ).

Відповідно до пункту 2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року № 141, сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання з податку на додану вартість звітного періоду згідно із законодавством, за наявності, зокрема митних декларацій відображається за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість».

З урахуванням зазначеного, платник податку – резидент, який здійснює розмитнення придбаних у нерезидента товарів, повинен сплатити до бюджету податок на додану вартість до/або на день подання митної декларації. Якщо такий резидент не розраховується за придбані товари, то при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у бухгалтерському обліку сума заборгованості перед нерезидентом включається до складу доходів та враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві