На какую дату возникают налоговые обязательства по НДС при получении предоплаты в иностранной валюте за оказанные нерезиденту услуги на территории Украины

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок: в національній валюті, яка надійшла від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України, та в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження її на такий рахунок.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Статтею 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках.
Пунктом 5.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 492), визначено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання, зокрема для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.
Кошти в іноземній валюті, перераховані з-за кордону нерезидентом, зараховуються на поточні рахунки резидентів – юридичних осіб через розподільчі рахунки (п. 5.3 Інструкції № 492).
При цьому, абзацом першим п. 2 постанови Правління Національного банку України від 03 червня 2015 року № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – Постанова № 354) встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб — підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.
Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим п. 2 Постанови № 354 поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі – розподільчий рахунок).
Виключно на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок уповноважений банк зобов’язаний без доручення клієнта здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті в розмірі 75 відсотків (п. 2 Постанови № 354).
Решта надходжень в іноземній валюті (25%) зараховується на поточний валютний рахунок та залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.
Таким чином, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента.
Враховуючи викладене, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок: в національній валюті, яка надійшла від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України, та в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження її на такий рахунок.

 

По матеріалам: ЗІР