Курсовые разницы у СПД на едином налоге

Відповідно до ст.192 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №436-IV законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено гл.1 розділу ХІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 – VІ (далі — Податковий кодекс).

Відповідно до ст.292 Податкового кодексу доходом для фізичної особи — підприємця є дохід отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 Податкового кодексу.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п.292.5 ст.292 Податкового кодексу).

Отже, для фізичної особи — підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення операції.

Курсова різниця, яка виникає при перерахунку операцій виражених в іноземній валюті та позитивна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням фізичної особи не є доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку.

 

Територіальні органи ДФС у Львівській області