Выплата зарплаты 2 раза в месяц

Відмова від виплати зарплати за першу половину місяця: чи можливо це

Підприємство нараховує зарплату працівникам двічі на місяць. Чи може працівник відмовитись від нарахування авансу, або підприємство відмовити працівникам у нарахуванні авансу?

Виплата заробітної плати двічі на місяць – звичайна практика для більшості підприємств, що працюють на території України. Однак, інколи як у роботодавців так і у працівників виникає питання, щодо відмови від нарахування авансу. Працівник може бажати відмовитись від виплати авансу через значні утримання із його заробітної плати. Підприємець – через зайві клопоти із проведенням зайвих фінансових операцій чи інших складнощів.

Причини відмови від авансу можуть бути різними, а нас цікавить саме можливість відмови від виплати заробітної плати двічі на місяць.

Відмова від зарплати за першу половину місяця

Саме так правильно називати аванс – зарплата за першу половину місяця. Вона гарантована всім працівникам підприємств незалежно від їх форми власності чи організаційно-правової форми, відповідно до статті 115 КЗпП та статті 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Розмір заробітної плати за перший місяць має визначатися колективним договором, чи іншими нормативними актами роботодавця. Всі ці документи мають бути погодженими з виборним органом профспілки або іншого представника працівників. Розмір оплати за першу половину місяця має бути не меншою за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної сітки ставки працівника, згідно із частиною 3 статті 115 КЗпП.

Перша половина місяця – проміжок часу 1-15 числа місяця включно. Працівникам, що не мають відпрацьованого часу за цей період аванс можна не виплачувати. Це не стосується підприємств, в колективному договорі яких визначено фіксований розмір авансу (навіть незалежно від відпрацьованого часу). Однак, у такому випадку потрібно прослідкувати, щоб розмір авансу не був менший за оплату фактично відпрацьованого часу.

Також, роботодавець має повне право розраховувати аванс виходячи лише з розміру окладу чи з обсягу виробленої продукції за першу половину місяця, відповідно до відрядних розцінок. Тобто, виплати проводяться без нарахування надбавок, доплат до мінімальної заробітної плати, тощо. Це робиться з простої причини – на момент розрахунку авансу просто невідомий загальний рівень доходу та повний відпрацьований час працівника за поточний місяць.

Відповідно до КЗпП – виплата зарплати за першу половину місяця не є правом роботодавця, це його обов’язок. Також, роботодавець має чітко дотримуватись встановлених строків виплати авансу, які встановлено у частині 1 статті 115 КЗпП.

Виплата авансу проводиться у робочі дні у строки, встановлені за колективним договором, але не пізніше ніж за 16 календарних днів після виплати заробітної плати за попередній місяць. Тобто – не пізніше 22-го числа поточного місяця. Якщо день виплати заробітної плати збігається із неробочим днем – аванс чи зарплату виплачують напередодні.

Необхідно пам’ятати і про те, що в день виплати авансу необхідно перерахувати до бюджету ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Податкова соціальна пільга не враховується, адже невідомий загальний дохід працівника на завершення місяця.

 Ні підприємство, ні працівник в односторонньому порядку не можуть за власним бажанням відмовитись від виплати авансу.

Якщо ж таке трапиться, роботодавця буде притягнено до відповідальності за порушення норм чинного трудового законодавства.
За невиплату авансу на роботодавця накладається штраф у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 3200 грн, у 2017 році. На посадових осіб підприємства також чекає штраф у розмірі:

  • 30-100 НМДГ – від 510 до 1700 грн;
  • 100-300 НМДГ – від 17—до 5100 грн.

Останній штраф застосовується при повторному порушенні трудового законодавства, або при порушенні прав неповнолітнього, вагітної жінки, батька-одинака, чи особи що виховує дітей віком до 14-років.
Джерело: Головбух

Эта запись защищена паролем. Введите пароль, чтобы посмотреть комментарии.